Юзеф Кустронь
| Юзеф Кустронь | |
|---|---|
 | |
| Народився | 16 жовтня 1892[1] Стрий, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
| Помер | 16 вересня 1939 (46 років) Улазів, Гміна Старий Диків, Любачівський повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща ·загиблий у бою |
| Поховання | Новий Санч |
| Країна | .svg){kind=small} Республіка Польща |
| Діяльність | офіцер |
| Alma mater | Ягеллонський університет |
| Знання мов | польська |
| Учасник | Перша світова війна, польсько-радянська війна 1920 і Друга світова війна |
| Членство | Polish Western Uniond і Association of the Polish Youth "Zet"d |
| Військове звання | генерал-майор |
| Нагороди | |
Юзеф Рудольф Кустронь (Józef Rudolf Kustroń; 1892—1939) — польський військовик, бригадний генерал Польської армії.
Юзеф Кустронь народився 16 жовтня 1892 року в Стрию в родині Анджея та Магдалини (уроджена Федорик)[2]. Юність провів у Новому Сончі, де оселилася його родина. Закінчив гімназію ім. Яна Длугоша у Новому Сончі[3]. У 1910 році він почав вивчати право та філософію в Ягеллонському університеті в Кракові. У 1912 році вступив до Стрілецького союзу. Одночасно з навчанням в університеті він навчався і в Комерційній академії.
Після початку Першої світової війни він приєднався до польських легіонів і став командиром взводу 4-го батальйону 2-го піхотного полку, воював проти Росії. 29 жовтня 1914 року був важко поранений у битві під Молодківим. За це нагороджений орденом «Virtuti Militari»[2]. Після одужання повернувся на фронт. Цього разу він прийняв командування 2-ю ротою в 4-му піхотному полку. Воював біля Ясткова на Люблінщині та на Волині[4]. Під час служби в легіонах йому було присвоєно звання прапорщика (29 вересня 1914 р.), підпоручника (5 листопада 1914 р.), поручника (25 червня 1915 р.) і капітана (1 листопада 1916 р.)[5]. Улітку 1917 року, після кризи присяги, був призваний в армію. З 1917 року брав активну участь у підпільній польській військовій організації. З 31 жовтня 1918 року брав участь у роззброєнні австрійських солдатів у Кракові.
3 травня 1922 року отримав звання підполковника з вислугою років, командував 33-й піхотний полк[6]. 10 липня 1922 року призначений командиром штабного батальйону 43-го піхотного полку в Дубно [7][./Юзеф_Кустронь#cite_note-FOOTNOTEDz._Pers._MSWojsk.Nr_22_z_22_lipca_1922_roku,_s._549-7 [7]][7]. 18 листопада 1922 року він був переведений до 42-го піхотного полку в Білостокці на посаду заступника командира полку[8]. 18 січня 1925 року він був переведений до 55-го піхотного полку в м. Лешно на посаду командира полку[9]. 3 травня 1926 року отримав звання старшого полковника[10]. Під час травневого перевороту Кустронь не дозволив своєму полку йти на допомогу урядовим силам. 21 січня 1930 року він був призначений командувачем стрілецької дивізії 16-ї піхотної Поморської дивізії в Грудзендзі [11][./Юзеф_Кустронь#cite_note-FOOTNOTEDz._Pers._MSWojsk.Nr_1_z_21_stycznia_1930_roku,_s._6-11 [11]][11]. У жовтні 1935 року призначений командувачем 21-ї гірсько-піхотної дивізії в м. Бельську. Брав участь у взятті Заолжя з дивізією. Він отримав звання бригадного генерала 19 березня 1939 року.
Під час вересневої кампанії Юзеф Кустронь продовжував командувати 21-ю гірсько-піхотною дивізією, яка входила до складу оперативної групи «Бельсько» та армії «Краків». 16 вересня дивізія, намагаючись прорватися, вела запеклий бій під Олешицями зі значними силами німецької 45-ї піхотної дивізії. Навколо 14 год в лісі між Козеївкою та Улазовом він загинув під час спроби прорватися. Його поховали на полі бою. У 1953 році його могилу було перенесено до Нового Сонча.
- Лицарський хрест військового ордену Virtuti Militari (посмертно) [12] (1967) [2]
- Золотий хрест військового ордену Virtuti Militari (посмертно) [12] (1947) [2].
- Срібний хрест військового ордену Virtuti Militari (1923 році)[12] [13]
- Хрест Незалежності [2]
- Офіцерський хрест ордена Polonia Restituta [13] [2]
- Хрест Хоробрих — тричі [13] [2]
- Золотий Хрест Заслуги — двічі (1928[14], 1938[15]) [2]
- Пам'ятна медаль за війну 1918—1921 років
- Медаль Десятиліття здобутої незалежності
- Значок за рани та травми
- Значок "За вірну службу"
- Державний спортивний значок[16]
- Командорський хрест ордена Корони (Румунія) [13]
- Командорський хрест ордена Білого орла (Югославія)[13]
У 2016 році три хрести Virtuti Militari, що належали генералу, були передані його родиною Музею польської армії у Варшаві [12] . Срібний хрест, за участь у війні 1919—1921 років, був на генералові під час загибелі. Німці зняли окривавлену прикрасу з форми та повернули дружині. Сліди крові на стрічці збереглися до наших днів[17].
- ↑ http://generals.dk/general/Kustroń/Józef_Rudolf/Poland.html
- ↑ а б в г д е ж и Polak (red.), 1993.
- ↑ Wybitni absolwenci. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 22 листопада 2020.
- ↑ Generałowie II Rzeczypospolitej s. 145
- ↑ Lista starszeństwa, 1917.
- ↑ Lista starszeństwa, 1922.
- ↑ Dz. Pers. MSWojsk., Nr 22 z 22 lipca 1922 roku, s. 549.
- ↑ Dz. Pers. MSWojsk., Nr 44 z 18 listopada 1922 roku, s. 836.
- ↑ Dz. Pers. MSWojsk., Nr 6 z 18 stycznia 1925 roku, s. 26.
- ↑ Dz. Pers. MSWojsk., Nr 18 z 3 maja 1926 roku, s. 124.
- ↑ Dz. Pers. MSWojsk., Nr 1 z 21 stycznia 1930 roku, s. 6.
- ↑ а б в г Niezwykły order gen. Kustronia trafił do Muzeum Wojska Polskiego w Warszawie. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 22 листопада 2020.
- ↑ а б в г д Żołnierze lat wojny i okupacji. Warszawa: MON. 1971. с. 307.
- ↑ Dziennik Personalny Ministra Spraw Wojskowych nr 12 z 06.08.1928
- ↑ M.P. z 1938 r. nr 258, poz. 595.
- ↑ Na podstawie fotografii Plik:Józef Kustroń.jpg
- ↑ Janusz Motyka: Ostatnia bitwa generała Kustronia pod Oleszycami
- Публікації Юзефа Кустрона [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.] на Polona.pl [Архівовано 26 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Народились 16 жовтня
- Народились 1892
- Уродженці Стрия
- Померли 16 вересня
- Померли 1939
- Померли в Підкарпатському воєводстві
- Випускники Ягеллонського університету
- Командори ордена Корони Румунії
- Кавалери Хреста Хоробрих
- Кавалери Золотого Хреста Заслуг
- Кавалери Офіцерського хреста ордена Відродження Польщі
- Кавалери Хреста Незалежності
- Нагороджені пам'ятною медаллю за війну 1918—1921
- Члени Польської Організації Військової
- Польські генерали
- Бригадні генерали
- Австро-Угорські військовики Першої світової війни
- Польські військовики у Другій світовій війні
- Загинули в боях Другої світової війни